201. Хворий М., 56 років звернувся до лікаря стоматолога із скаргами на наявність припухлості в правій привушно – жувальній ділянці, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з протоків. Об’єктивно: пружноеластична припухлість, в деяких ділянках наявні безболючі ущільнення. Рот відкри-вається вільно, слизова щік рожева, волога. З протоків виділяється слина з домішками слизі і гною. Який можна поставити діагноз?

A. *Паренхіматозний сіалоаденіт.
B. Епідемічний паротит.
C. Хвороба Мікуліча.
D. Синдром Гутнера – Шегрена.
E. Гострий сіалодохіт.

-----------

202. Хворий А., 42 роки звернувся до хірурга стоматолога зі скаргами на припухлість та іррадіюючу біль в підщелеповій слинній залозі справа, відчуття розпарення яке з’являється під час прийому їжі. Обєктивно: підщелепова слинна залоза збільшена, болюча при пальпації, вивідний протік пальпується в вигляді тяжа. Слина з протока залози не виділяється. Для якого захворювання характерна дана симптома-тика?

A. *Калькульозний сіалоаденіт.
B. Епідемічний паротит.
C. Склерозуючий субмаксиліт.
D. Кіста слинної залози.
E. Сіалоз.

203. Хворий М., 24 роки звернувся в клініку щелепно – лицевої хірургії зі скаргами: на наявність щільно-го болючого, малорухомого інфільтрата в привушній ділянці зліва. Обєктивно: шкіра над інфільтратом в кольорі не змінена, в складку береться вільно, при масуванні привушної ділянки з устя вивідного прото-ку виділяється прозора слина в достатній кількості. Симптоми інтоксикації виражені помірно. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз?

A. *Несправжній паротит Герценберга.
B. Паротит.
C. Кіста привушної залози.
D. Змішана пухлина.
E. Слино – кам’яна хвороба.

-----------

204. Хворий К., 59 років. На протязі 10 років хворіє ревматичним поліартритом. До стоматолога звернувся зі скаргами на припухлість в привушних ділянках, сухість в порожнині рота, сухість очей. Обєктивно: оп-риділяється збільшення привушних слинних залоз, ознаки грипкового стоматіта, з устья вивідних протоків привушних залоз виділяється в’язка слина в незначній кількості. Для якого діагнозу данна симптоматика характерна?

A. *Синдром Шегрена.
B. Синдром Микулича.
C. Синдром Хеерфордта.
D. Паренхіматозний паротит.
E. Епідемічний паротит.

205. В челюстно-лицевом отделении больному 23 лет был поставлен диагноз: наружный полный слюнной свищ главного выводного протока левой околоушной железы. Какой способ лечения следует применить для устране-ния слюнного свища?

A. Использовать способ Г.А. Васильева
B. Произвести иссечение свища с наложением кисетного шва
C. Произвести электрокоагуляцию свища
D. Использовать способ А.А. Лимберга
E. Иссечь свищ с наложением пластиночных швов

-----------

206. У больной 38 лет после клинического и рентгенологического обследования установлен диагноз: слюнно-каменная болезнь правой поднижнечелюстной слюнной железы с локализацией камня в железе, с обострением воспалительного процесса /абсцесс в область челюстно-язычного желобка/. Какой первоочередной метод лече-ния показан в данном конкретном случае?

A. *Вскрытие абсцесса челюстно-язычного желобка. Противовоспалительная терапия
B. Удаление камня. Слюногонная диета
C. Противовоспалительная терапия
D. Экстирпация поднижнечелюстной слюнной железы
E. Физиотерапевтические методы лечения. Внутрь-атропин

207. Хворий П., 42 роки скаржиться на біль в підщелеповій ділянці справа, що виникає під час прийому їжі, відчуття розпирання, припухлість. Після іди больові відчуття зникають протягом року. При об’єктивному обстеженні: припухлість в піднижньощелеповій ділянці справа, при пальпації щільна, обме-жена, болюча. При бімануальній пальпації з вивідного протоку піднижньощелепової залози виділяється серозно –гнійний ексудат. При пальпації протоку залози визначається різкоболюче ущільнення невеликих розмірів. Яке захворювання можна запідозрити?

A. *Слинокам’яна хвороба.
B. Абсцесс піднижньощелепової ділянки.
C. Постравматичний сіаладеніт.
D. Склерозуючий субмакселіт.
E. Чужерідне тіло в протоці піднижньощелепової слинної залози.

-----------

208. Мужчина, 60 лет, обратился с жалобами на колющие боли у корня языка справа, появляющиеся во время приема пищи, особенно кислой. Объективно: припухлость в правой подчелюстной области. Пальпаторно опре-деляется увеличенная плотная поднижнечелюстная слюнная железа. Устье выводного протока правой подче-люстной слюнной железы расширено, из него выделяется слизисто-гнойный секрет. Какой диагноз можно предположить?

A. * Слюннокаменная болезнь подчелюстной слюнной железы
B. Каклькулезный сиалоденит подъязычной слюнной железы
C. Острый гнойный лимфаденит
D. Острый сиалодохит
E. Аденофлегмона правой подчелюстной области

209. У больного 40 лет диагностирован острый одонтогенный гайморит справа. Какие изменения могут быть выявлены у него при рентгенологическом исследовании.

A. Равномерное понижение прозрачности гайморовой пазухи
B. Интенсивное затемнение гайморовой пазухи
C. Нарушение целости дна гайморовой пазухи
D. Наличие деструкции одной из стенок гайморовой пазухи
E. Куполообразная тень в гайморовой пазухе

-----------

210. Хвора 54 років скаржиться на постійні болі в правому підребер’ї, нудоту, гіркоту в роті. При УЗД виявлені конкременти в жовчному міхурі. Об’єктивно: живіт м’я-кий, болючий у правому підребер’ї. Симптоми Ортне-ра, Мюсі-Георгієвського позитивні. Лейк. крові 10,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли 9\%. Змін у біохімічних показниках немає. Про який діагноз слід думати?

A. *Гострий калькульозний холецистит
B. Печінкова коліка
C. Гострий панкреатит
D. Виразкова хвороба ДПК, загострення
E. Гастродуоденіт

211. Для проведения рентгенологического исследования передние и задние стенки гайморовых пазух определя-ются в проекциях:

A. Носо-подбородочной
B. Прямой обзорной
C. Боковой обзорной
D. Носо-лобной

-----------

212. Яким способом найраціональніше проводити пункцію верхньощелепової пазухи при закритих формах гнійного одонтогенного гаймориту?

A. *Через нижній носовий хід
B. Через середній носовий хід
C. Через верхній носовий хід
D. Через лунку видаленого зуба
E. По перехідній згортці альвеолярного відростка

213. Яка правильна тактика лікування при проліферативних формах хронічного одонтогенного гаймориту?

A. *Видалення причинного зуба, радикальна гайморотомія
B. Видалення причинного зуба, антибіотикотерапія
C. Пункція верхньощелепової пазухи, промивання антисептиками
D. Видалення причинного зуба, пункція верхньощелепової пазухи
E. Видалення причинного зуба, фізіотерапія

-----------

214. Больному, 36 лет, после клинического обследования был поставлен диагноз: острый артрит височно-нижнечелюстного сустава. Назовите наиболее частую причину неспецифического артрита височно-нижнечелюстного сустава?

A. * Острая травма
B. Контактный путь
C. Гематогенный путь
D. Остеомиелит ветви нижней челюсти
E. Абсцессы и флегмоны окружающих мягких тканей

215. На прием обратился пациент, 64 лет, с жалобами на постоянную боль, резко усиливающуюся при движении нижней челюсти. После клинического обследования был поставлен диагноз: остеоартроз височно-нижнечелюстного сустава. Назовите основную причину этого заболевания?

A. * Длительное несоответствие между нагрузкой и выносливостью хрящевой ткани сустава
B. Неправильное протезирование
C. Пожилой возраст
D. Изменения состояния жевательной мускулатуры
E. Полное отсутствие зубов

-----------

216. Хворий С., 72 роки, звернувся із скаргами на тупий біль в правому СНЩС, головний біль, запаморо-чення, клацання в суглобі при рухах нижньої щелепи, погіршення слуху, шумму вухах, біль в завушній ділянці. При об’єктивному обстеженні при пальпації привушної ділянки та в зовнішньому слуховому проході виникає біль. При відкриванні та закриванні рота визначається S – подібне відхилення нижньої щелепи, клацання. На рентгенограмі: асиметрія розміщення суглобової головки та суглобової щілини. Ви-значте найбільш ймовірний діагноз.

A. *Синдром больової дисфункції скронево – нижньощелепового суглобу.
B. Анкілоз СНЩС.
C. Гострий артрит СНЩС.
D. Артроз СНЩС.
E. Хронічний артрит.

217. Яке найефективніше комплексне лікування хронічного артриту скронево-нижньощелепвого суглобу?

A. *Іммобілізація суглобу
B. Активна механотерапія, електрофорез з медичною жовчю
C. Іммобілізація суглобу, десенсибілізуюча терапія
D. Іммобілізація суглобу, електрофорез з новокаїном
E. Активна механотерапія, новокаїнові блокади

-----------

218. Какое заболевание характеризуется следующими клинико-рентгенологическими данными: патологическое сращение суставных по_верхностей, сопровождающееся полным или частичным исчезновением полости суста-ва и ограничением подвижности, или полной неподвижностью в суставе в результате соединения суставных концов фиброзными или костными спайками?

A. *Анкилоз ВНЧС
B. Атрит ВНЧС
C. Атроз ВНЧС
D. Артрито-артроз ВНЧС
E. Контрактура нижней челюсти

219. Які клітини є характерними для туберкульозу при мікроскопічному дослідженні патологічних тканин?

A. *Гіганські клітини Пирогова-Лангханса
B. Ксантомні клітини
C. Крупні онкоцитоподібні клітини
D. Повні (тучні) клітини
E. Зірчасті епітеліальні клітини

-----------

220. Які клітини є характерними для актиномікозу при мікроскопічному дослідженні патологічних тканин?

A. *Ксантомні клітини
B. Гіганські клітини Пирогова-лангханса
C. Онкоцитоподібні клітини
D. Повні (тучні) клітини
E. Зірчасті епітеліальні клітини